Кожному народові дорога його мова. Нам, українцям, найближче до серця - українська. Вона найкраща, бо рідна. Схожа на італійську - така ж мелодійна, барвиста, багатогранна - як інші слав`янські мови, але своєрідна, особиста.
На народознавчій годині "Краса і багатство моєї мови" юні читачі підбирали епітети до рідної нашої мови, їх важко всі перелічити: солов`їна, калинова, журавлина, сопілкова, вишнева, веселкова, співоча, живописна...
Ці слова яскраво висловлюють любов та шану до рідної мови. І саме молодому поколінню зберігати славні мовні надбання.
Шануйте рідну мову!
Само собою зрозуміло, що всім потрібно бути чуйними, добрими, милосердними, поважати старших. Це все є в кращих традиціях української ментальності.
Що ж потрібно зробити для того, щоб добрі звички і традиції, ще здавна властиві нашому народу, збереглись і ще більше проявились у сьогоденні?
Відповідь на це питання і намагались знайти наші читачі під час бесіди-роздуму "Нехай живе у серці доброта". Всі погодились з думкою, що треба менше говорити про добро, а просто кожна людина кожного дня повинна бути чуйною і щиросердною.
Тоді й добра у світі стане більше!
Кожна нація, кожен народ мають свої звичаї, що виробились протягом століть і освячені віками. Звичаї розрізняють і об'єднують людей в один народ, в одну націю.
Традиція виплітання віночка дійшла до нас із сивої давнини. Змалечку бабусі вчили дівчат вишивати і віночки плести, бо вірили, що віночки захищають людину від хвороб, недоброго духу.
У народі кажуть, що той, хто вміє віночок вити, зможе долю до себе прихилити. На народознавчій годині "Віночок вити - життя любити" діти ознайомились з історією українського віночка, звичаями, образами, пов'язаними з цим чудовим оберегом.
Було цікаво, повчально, залучились до народних традицій.
Цікава пізнавальна вікторина "Чи добре я знаю своє місто" пройшла в бібліотеці . Виявилось, що місто Дніпро дуже привабливе. Тут є багато чарівних куточків, славетних пам'ятників, історичних цікавинок. Кожний з читачів має свій погляд на історію та вигляд нашого міста. Члени клубу "Ріднокрай" - справжні знавці соєї "малої Батьківщини". Діти радо мандрували вулицями і площами рідного міста, ознайомлюючи присутніх з історичними подіями і фактами з життя відомих людей, які вівдвідували Дніпро.
Читачі відчули радість та гордість за Дніпро - сучасне, величне, за його глибоку історію і таке ж яскраве майбутнє.
Виявилось,що юні дніпряни багато знають про своє місто і вміють цікаво про це розповісти.
